Фестиваль «Не здесь»
Видео
Текст

***

о ми вийшли із океану радо співали ми
о ми вийшли і прийде час вас врятуємо із тюрми
бо весь світ це тюрма океан лиш один не тюрма
час розплати настане й вода змиє лихо сама
о ми вийшли із океану де зірка морська
не згасаючи світиться й доля наша легка
доля наша легка тих хто дивиться в правильний бік
хто не дивиться в правильний бік у глибинах зник
наша доля легка от і світить нам зірка морська
ми співали як більш ніде і нікому вона не легка
о я знаю цю мову знаю цю мову слів
що уміють будь-що одмінити в сирени спів
що уміють будь-що замовчати у чорний глиб
в чорний глиб до незрячих і хижих голодних риб
бо я вийшла звідтіль звідки більше не вийти уже
де не міг би лишитись і той хто повік береже
свою зірку морську проти серця як заповідав
той хто заповідав і неначе прокинутись обіцяв
що виноситься звідти? при світлі ці речі крихкі
переміняться в камінь, у скельця, у черепки
тільки в серці твоїм утворився з відлуння команд
і відлуння пісень недовіри важкий діамант
тільки з ним можна йти як умієш в звичайний світ
де віддавна ніхто не виводив оновлений вид
і не страшно дивитись назад де цупкий наче торт
океан одмінився — і він одмінився в торф
що виноситься звідти крім того? насіння страхів
що за спиною проростає з твоїх слідів
як незнана рослина твоє невідоме немов
і тому озиратись не хочеться звідки прийшов
ще виноситься пам’ять немов каламутна вода
наче чиста вода коли глина на дно опада
трилітрова незручна банка а все ж ти тримай
на вокзалі не кидай під лавою не залишай
і заходячи в церкву нову в позолоті рудій
як побачиш десь щупальце в Бога-Отця в бороді
ти пробач богомазові що малював як умів
вийшов із океану де знав лиш таких богів
адже хтось іще вірить що дні особливі грядуть
і з труни зі скляної устане найбільший спрут
що лежить в піраміді а та — на високому дні
з океану ми вийшли але із пісень його — ні

***

о мы вышли из океана радостно пели мы
о мы вышли и придёт время вас спасём из тюрьмы
ведь весь мир это тюрьма океан лишь один не тюрьма
час расплаты настанет и вода смоет зло сама
о мы вышли из океана где звезда морская
не гаснет светится и судьба наша легка
судьба наша легка тех кто смотрит в правильную сторону
кто не смотрит в правильную сторону в глубинах исчез
наша судьба легка вот и светит нам звезда морская
мы пели как больше нигде и никому она не легка
о я знаю этот язык знаю этот язык слов
что умеют что угодно превратить в сирены пение
что умеют что угодно вмолчать в чёрную глубину
в чёрную глубину до незрячих и хищных голодных рыб
ведь я вышла оттуда откуда больше не выйти уже
где не мог бы остаться и тот кто вовек бережёт
свою звезду морскую напротив сердца как завещал
тот кто завещал и вроде проснуться обещал
что выносится оттуда? при свете эти вещи хрупкие
превратятся в камень, в стёклышки, в черепки
только в сердце твоём сотворился из отзвука команд
и отзвука песен недоверия тяжёлый бриллиант
только с ним можно идти как умеешь в обычный мир
где издавна никто не выводил обновлённый вид
и не страшно смотреть назад где вязкий как торт
океан превратился — и он превратился в торф
что выносится оттуда кроме того? семя страхов
что за спиной прорастает из твоих следов
как неивзестное растение твоё неизвестное словно
и потому оглядываться не хочется откуда пришёл
ещё выносится память словно мутная вода
словно чистая вода когда глина на дно оседает
трёхлитровая неудобная банка а всё же ты держи
на вокзале не бросай под лавкой не оставляй
и заходя в церковь новую в позолоте рыжей
как увидишь где щупальце у Бога-Отца в бороде
ты прости богомазу что рисовал как умел
вышел из океана где знал только таких богов
ведь кто-то ещё верит что дни особенные грядут
и из гроба из стеклянного встанет самый большой спрут
что лежит в пирамиде а та — на высоком дне
из океана мы вышли но из песен его — нет
Вечер 15 октября
(перевод: Анастасия Шуклинова)
Раньше
Позже
Made on
Tilda