Фестиваль «Не здесь»
Видео
Текст

***

Як ми будували свої доми?
Коли стоїш під небесами зими,
і небеса розвертаються й відпливають геть,
розумієш, що жити потрібно там, де тебе не лякає смерть.

Будуй стіни з водоростей і трави,
рий вовчі ями й рови.
Звикай жити разом з усіма день при дні.
Батьківщина – це там, де тебе розуміють, коли ти говориш вві сні.

Клади камінь при камені, будуй свій дім,
на глині, на чорноземі твердім,
вибирай у землі з кишень вугілля й сіль.
Кожен повинен мати дах для поминків і весіль.

Потрібно мати місце, якого буде шкода.
Вода чогось варта, якщо це питна вода.
Коли справді шукаєш винних, то це не ми.
Все життя ми будували свої доми.

Брила до брили, цвях по цвяху, стіна до стіни.
Якщо можеш мене спинити, ну то спини.
Але якщо хочеш, щоби мене тут не було,
доведеться крім мене забрати й моє житло.

Поближче до сонця, подалі від пустоти.
Дерева будуть рости, діти будуть рости.
На тютюновому листі виступає роса.
Ми будували так, ніби вивершували небеса.

Мов упорядковували висоту.
Ніби словами наповнювали мову пусту.
Ніби повертали речам імена.
До брили брила, по цвяху цвях, до стіни стіна.

Голос сильним дається для співу, слабким для молитов.
Мова зникає, коли нею не говориться про любов.
Ночі не мають сенсу без темноти.
Світи наді мною, чорне сонце, світи.

***

Как мы строили свои дома?
Когда стоишь под небесами зимы,
и небеса разворачиваются и отплывают прочь,
понимаешь, что жить надо там, где тебя не пугает смерть.

Строй стены из водрослей и травы,
рой волчьи ямы и рвы.
Привыкай жить вместе со всеми день за днём.
Родина — это там, где тебя понимают, когда ты говоришь во сне.

Клади камень за камнем, строй свой дом,
на глине, на чернозёме твёрдом,
доставай у земли из карманов уголь и соль.
У каждого должна быть крыша для поминок и свадеб.

Нужно чтобы было место, которого будет жаль.
Вода чего-то стоит, если это питьевая вода.
Если правда ищешь виновных, то это не мы.
Всю жизнь мы строили свои дома.

Глыба к глыбе, гвоздь за гвоздём, стена к стене.
Если можешь меня остановить — останови.
Но если хочешь, чтобы меня тут не было.
придётся кроме меня забрать и моё жильё.

Поближе к солнцу, подальше от пустоты.
Деревья будут расти, дети будут расти.
На табачном листе выступает роса.
Мы строили так, словно возводили небеса.

Будто упорядочивали высоту.
Словно словами наполняли язык пустой.
Словно возвращали вещам имена.
К глыбе глыба, за гвоздём гвоздь, к стене стена.

Голос сильным даётся для пения, слабым для молитв.
Язык исчезает, когда на нём не говорят про любовь.
Ночи не имеют смысла без темноты.
Свети надо мною, чёрное солнце, свети.
Утро 13 октября
(перевод: Анастасия Шуклинова)
Раньше
Позже
Made on
Tilda